Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
чому не може бути просто постійно добре? ну або добре і трошки гірше ніж добре, а потім знову добре...... ну будь ласка.... я згодна на те, щоб більше ніколи не було так чудово, як було вчора, якщо не буде так фігово, як сьогодні.
плачу.
ненавиджу себе.
за відсутність сили волі. за те, що так просто здалася. за те, що не потрібна насправді. абсолютно не потрібна. тепер я справді absolutely lost.
за те, що трималася майже півтора роки із цими ідіотськими почуттями, і за те, що ця весна і твоя поведінка зламали всю ілюзію моєї стійкості.
ненавиджу себе за те, що повірила
ненавиджу себе за те, що написала тобі сьогодні. не почала б я цю розмову взагалі, то може б і досі була із тим чудовим настроєм, який мені подарували твої вчорашні обійми... і все інше, що в нас було.

не хочу більше ніколи вірити.
не хочу більше ніколи любити.
не хочу більше ніколи тебе бачити.

хочу вмерти.

@настроение: плачу

@темы: крики души, нокдаун, lost, absolutely lost