ахах... в мене депресія. літня. мені терміново потрібно поговорити хоч із кимось......
щож.... якщо мене так відкрито ігнорять, що робити? ідіотство. була б поряд - з*їздила б кулаком в вухо..... а потім іще в живіт. ну правда, як так можна відноситися? зла, навіть дуже. хоча, мені повинно бути пофіг...... завтра взагалі не писатиму нічого. нафіг, більше жодного спілкування окрім ділового.

ноут здихає від жари. тож мені почало потроху писатися......
зараз пішла проза. вірші не йдуть, не хочеться. надто зла останнім часом.
як завжди пишеться тільки на папері, тому навіть сюди перенести не можу. та і не варто, мабуть. хочеться закінчити хоча б це. а то як завжди ціла купа незакінчених речей......

хоча, кому це треба? все рівно все піде "в стіл" і ніхто не читатиме.

хочу собі якусь чудову книгу, щоб черпати натхнення.... але тоді точно не писатиму, це стовідсоково..... тоді зошит піде в ту ж саму коробку, де і все інше....

останнім часом все постіше приходить думка спалити все.

хоча, більше хочеться спалити іншу коробку, ту, в якій спогади. і спогади разом із нею. хоча, половина за останні півтора роки все ж таки стерлася. не знаю, навіщо нагадую собі все це постійно.
говорять, що остання стадія - це коли пам*ятаєш лише хороші, а погані абсолютно зникають або не зачіпають як раніше. невже я не дійшла до останньої стадії? тоді те, що зараз відчуваю до тебе - не правда?
уууу..... ненавиджу це все. якщо ти не з*явишся завтра, я знову почну роздвоюватися. якщо мені ніхто ні на що не відповість, я знову піду в чорне.
АРРРРРРГГГ...

яка я зла