
пятница, 14 октября 2011
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....

Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Ну, загалом сьогодні всяке різне.... Зараз печемо з мамою сливовий пиріг... чим іще зайнятися в п'ятницю ввечері?
Сьогодні вперше мене шандарахнуло током....... мда... відчуття нерозбірливі..... в дитинстві ніколи не лазила пальцями в розетки, а в 19 років обов'язково треба було на парі пошукати рукою на стіні розетку і влізти в голі проводи....... таке.....
Довелося пройти всю медкомісію за один день. Дурна система закриття довідок
І через це довелося заплатити купу грошей, хоча в мене і є страховка. Тут тільки вибір - або поставлять пропуски без поважних причин, або бігати по 9 кабінетах лікарів по кілька разів, платити і стояти в чергах........ отаке.....
і іще... дякую Олександрі, що вона нагадала мені про таку чудову групу Deform...... хоча через це я знову згадала Андрія. нехай йому буде добре там, де вій зараз є...... все рівно всі там колись будемо......
Сьогодні вперше мене шандарахнуло током....... мда... відчуття нерозбірливі..... в дитинстві ніколи не лазила пальцями в розетки, а в 19 років обов'язково треба було на парі пошукати рукою на стіні розетку і влізти в голі проводи....... таке.....
Довелося пройти всю медкомісію за один день. Дурна система закриття довідок

І через це довелося заплатити купу грошей, хоча в мене і є страховка. Тут тільки вибір - або поставлять пропуски без поважних причин, або бігати по 9 кабінетах лікарів по кілька разів, платити і стояти в чергах........ отаке.....
і іще... дякую Олександрі, що вона нагадала мені про таку чудову групу Deform...... хоча через це я знову згадала Андрія. нехай йому буде добре там, де вій зараз є...... все рівно всі там колись будемо......
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Важко. Чомусь усе почало бісити 
"чого твої речі лежать на моїй половині??? твоя половина - справа, а ліва - моя!! не клади свої речі на мою половину."
і це всього лиш розмова про абсолютно порожню тумбочку в коридорі, на яку я поклала шарф....... не розумію який смисл у тому, щоб класти на якусь визначену частину тумби шарф, якщо площина абсолютно порожня. чому треба обов'язково пересунути мій шарф на іншу половину, при цьому добряче зім'явши його, і покласти на його місце свої речі? не розумію
або ці діти. не люблю я дітей ну і що в цьому такого? немає в мене досвіду спілкування з ними. дуже нервує, коли діти впадають в істерику щоб отримати щось від батьків або починають жахливо репетувати щоб привернути увагу оточуючих. але більше за все бісять діти 12-14 років..... вони вже починають вважати себе дуже дорослими і розумними. і відповідно ведуть себе у громадських місцях. сьогодні чоловік 8 таких їхали зі мною в трамваї: одна дівчинка і всі інші хлопці. вони так казилися і репетували, що я ледь змогла вийти на своїй зупинці...... не зважаючи на те, що це була і їхня зупинка.
загалом, чомусь усе бісить

"чого твої речі лежать на моїй половині??? твоя половина - справа, а ліва - моя!! не клади свої речі на мою половину."
і це всього лиш розмова про абсолютно порожню тумбочку в коридорі, на яку я поклала шарф....... не розумію який смисл у тому, щоб класти на якусь визначену частину тумби шарф, якщо площина абсолютно порожня. чому треба обов'язково пересунути мій шарф на іншу половину, при цьому добряче зім'явши його, і покласти на його місце свої речі? не розумію

або ці діти. не люблю я дітей ну і що в цьому такого? немає в мене досвіду спілкування з ними. дуже нервує, коли діти впадають в істерику щоб отримати щось від батьків або починають жахливо репетувати щоб привернути увагу оточуючих. але більше за все бісять діти 12-14 років..... вони вже починають вважати себе дуже дорослими і розумними. і відповідно ведуть себе у громадських місцях. сьогодні чоловік 8 таких їхали зі мною в трамваї: одна дівчинка і всі інші хлопці. вони так казилися і репетували, що я ледь змогла вийти на своїй зупинці...... не зважаючи на те, що це була і їхня зупинка.

загалом, чомусь усе бісить

среда, 12 октября 2011
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Ууууу..... якось все сумно і погано.
1)В універі завал.
2) Я досі не здорова
3) Постійно хочу спати
4) Комп глючить
і взагалі.... Не можу поставити Windows Server на віртуальну машину...... І навіщо я пішла на цей профіль????
хник-хник-хник


1)В універі завал.
2) Я досі не здорова
3) Постійно хочу спати
4) Комп глючить
і взагалі.... Не можу поставити Windows Server на віртуальну машину...... І навіщо я пішла на цей профіль????
хник-хник-хник



понедельник, 10 октября 2011
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Отаке в мене написалося на 14 лютого в минулому році)))
п.с. великий вплив був книги Д.Стокера і А. Голт "Дракула. Повстання Мерців" (не плутати з "Дракулою" Б.Стокера
)

п.с. великий вплив був книги Д.Стокера і А. Голт "Дракула. Повстання Мерців" (не плутати з "Дракулою" Б.Стокера

Я лежу в могилці, там мені і місце.
Думаю про тебе, дуже хочу їсти.
Дуже хочу крові теплої дістати,
Та з осини колик не дає устати...
Тихо у могилці навіть коли злива,
Бо не стука серце й стигне кров у жилах...
Ти прийдеш до мене знову опівночі,
Знову будеш плакать, гладить мої очі.
Ти підважиш колик й звільниш своє лихо.
Чорна моя сукня ворухнеться тихо.
Я устану в склепі тиха і велична.
Хрест з своєї шиї знімеш ти вже звично.
Підійдеш до мене, просто псих та й годі!
І почнеться танець наших душ і плоті.
Безумця й вампіра вогонь поєднає
І крові кипіння й смерть не подолає.
Мій холодний дотик й погляд твій жагучий,
Але ранок близько, ранок неминучий...
Буду до світання пити твою кров,
Та не фанатично: це ж таки любов...
Встане сонце вранці, встанеш й ти з могили,
А я на світанні знову втрачу сили.
Візьмеш знову колик і мене прохромиш,
Та не зможеш вбити, тільки сльози зрониш.
Подивлюсь на тебе я із свого гробу -
Поцілуєш палко і відступиш знову...
Знов сховаєш хрестик ти собі на груди
І піднімеш комір щоб не взнали люди
Про маленькі ранки, що під ним сховались,
І про вампіресу щоб не здогадались...
Ти підеш із склепу, довго я ще буду
Губ гарячих опік відчувати всюди.
Знову я самотня, знову в склепі тихо,
У очах - безодня: спить до ночі лихо...
Знову я в могилці, де мені і місце...
Думаю про тебе... Знову хочу їсти...
(14.02.2010)
Думаю про тебе, дуже хочу їсти.
Дуже хочу крові теплої дістати,
Та з осини колик не дає устати...
Тихо у могилці навіть коли злива,
Бо не стука серце й стигне кров у жилах...
Ти прийдеш до мене знову опівночі,
Знову будеш плакать, гладить мої очі.
Ти підважиш колик й звільниш своє лихо.
Чорна моя сукня ворухнеться тихо.
Я устану в склепі тиха і велична.
Хрест з своєї шиї знімеш ти вже звично.
Підійдеш до мене, просто псих та й годі!
І почнеться танець наших душ і плоті.
Безумця й вампіра вогонь поєднає
І крові кипіння й смерть не подолає.
Мій холодний дотик й погляд твій жагучий,
Але ранок близько, ранок неминучий...
Буду до світання пити твою кров,
Та не фанатично: це ж таки любов...
Встане сонце вранці, встанеш й ти з могили,
А я на світанні знову втрачу сили.
Візьмеш знову колик і мене прохромиш,
Та не зможеш вбити, тільки сльози зрониш.
Подивлюсь на тебе я із свого гробу -
Поцілуєш палко і відступиш знову...
Знов сховаєш хрестик ти собі на груди
І піднімеш комір щоб не взнали люди
Про маленькі ранки, що під ним сховались,
І про вампіресу щоб не здогадались...
Ти підеш із склепу, довго я ще буду
Губ гарячих опік відчувати всюди.
Знову я самотня, знову в склепі тихо,
У очах - безодня: спить до ночі лихо...
Знову я в могилці, де мені і місце...
Думаю про тебе... Знову хочу їсти...
(14.02.2010)

Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Чесно кажучи - настрій гадський. Саме не гидотний, а гадський.....
Хочеться послухати щось таке... по настрою, але хто-зна ЩО це має бути.... Тому просто вмикаю плеєр на перемішування і слухатиму те, що запропонує холодний розрахунок мого ноута...
Хм, буду виписувати сюди пісні.
Отож, починаю я з
Delia - Вогонь
Linkin Park - Penis Envy? (мамо рідна, я досі її ні разу не слухала.... ну раз Його Величність Ноут так хоче)
Nightwish - 10th Man Down
Dioxyde - Agression (exit) (доу.... цю теж раніше ні разу не слухала)
Green Day - Rest
Flёur - Формалин
Nickelback - Follow your home
Hoobastank - Finally Awake
С.К.А.Й. - Best друг
Angels&Airwaves - Rite Of Spring
Nightwish - Eva
Linkin Park - My{Dsmbr [Mickey P. Featuring Kelli Ali] (гм..... таке враження, що я їх взагалі не слухала....)
Breaking Benjamin - Breakdown (Live)
Nickelback - Someone that you`re with
Arctic Monkeys - A Certain Romance
I Hate Kate - Black Roses (так люблю її
)
Hoobastank - More Than A Memory
гм.... загалом під такий списочок я писала семінар з психології

Хочеться послухати щось таке... по настрою, але хто-зна ЩО це має бути.... Тому просто вмикаю плеєр на перемішування і слухатиму те, що запропонує холодний розрахунок мого ноута...
Хм, буду виписувати сюди пісні.
Отож, починаю я з
Delia - Вогонь
Linkin Park - Penis Envy? (мамо рідна, я досі її ні разу не слухала.... ну раз Його Величність Ноут так хоче)
Nightwish - 10th Man Down
Dioxyde - Agression (exit) (доу.... цю теж раніше ні разу не слухала)
Green Day - Rest
Flёur - Формалин
Nickelback - Follow your home
Hoobastank - Finally Awake
С.К.А.Й. - Best друг
Angels&Airwaves - Rite Of Spring
Nightwish - Eva
Linkin Park - My{Dsmbr [Mickey P. Featuring Kelli Ali] (гм..... таке враження, що я їх взагалі не слухала....)
Breaking Benjamin - Breakdown (Live)
Nickelback - Someone that you`re with
Arctic Monkeys - A Certain Romance
I Hate Kate - Black Roses (так люблю її

Hoobastank - More Than A Memory
гм.... загалом під такий списочок я писала семінар з психології


Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Як на мене - це просто геніальні вірші..... а пісня на них іще краша... але ІМХО
Не знаю як вставити саму пісню, а шкода....
…Под сердцем тлеет мёртвая игла…
Под сердцем?.. Да, под "мёртвым" сердцем.
Пусть вереск ветром скажет: «Не жила…»,
Но жить хотела, где любви нет места…
Утопленница лунного луча,
Птенец вампира… Нежного вампира…
Луна зашла… Неси моё «Прощай»
В открытые глаза иного мира.
В ладони тлеет звёздная печать –
Теперь свободна?.. Всё-таки свободна?..
Но почему тогда в груди стучат
Последние шаги моих мелодий?..
Смотри, весна… Смотри, уже весна!..
Весна… Под сердцем?.. Этим…мёртвым сердцем?..
Короткой жизни знамя променять
На это мертвокрылое бессмертье…
Душа… На лезвии ночном – живи, душа!..
Под сердцем ночи?.. Нет у ночи сердца!..
Для тех, кто свечку жизни променял
На лунное светило вечной смерти.
Края небес забытых разомкнём…
Пусть яд проклятия любви тебя коснётся!..
И ты… Ты спи, любимый. Вечным сном.
А там… А там!.. Смотри. Восходит солнце…

Не знаю як вставити саму пісню, а шкода....
…Под сердцем тлеет мёртвая игла…
Под сердцем?.. Да, под "мёртвым" сердцем.
Пусть вереск ветром скажет: «Не жила…»,
Но жить хотела, где любви нет места…
Утопленница лунного луча,
Птенец вампира… Нежного вампира…
Луна зашла… Неси моё «Прощай»
В открытые глаза иного мира.
В ладони тлеет звёздная печать –
Теперь свободна?.. Всё-таки свободна?..
Но почему тогда в груди стучат
Последние шаги моих мелодий?..
Смотри, весна… Смотри, уже весна!..
Весна… Под сердцем?.. Этим…мёртвым сердцем?..
Короткой жизни знамя променять
На это мертвокрылое бессмертье…
Душа… На лезвии ночном – живи, душа!..
Под сердцем ночи?.. Нет у ночи сердца!..
Для тех, кто свечку жизни променял
На лунное светило вечной смерти.
Края небес забытых разомкнём…
Пусть яд проклятия любви тебя коснётся!..
И ты… Ты спи, любимый. Вечным сном.
А там… А там!.. Смотри. Восходит солнце…

Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
А знаєш - уже не болить,
Не щемить ні душа, ані тіло.
І кожна самотності мить
Не каже "чого ти хотіла?!"
Я вже не шукаю знамень,
Що вказують на почуття.
Вони всі для мене як день,
Що канув в минуле життя.
А знаєш - уже не болить,
А може воно й не боліло?
Чому ж не хотілося жить,
І серце від чого тремтіло?
Чому холодилася хров
І тілу сил не надавала?
Чому кожен день знов і знов
Я жити себе заставляла?
Чому на руці моїй шрам,
І чому я його так ховаю?
Чому в кольоровості рам
Тебе все одно уявляю?
І чому я боюся сказать
Ті слова, що вважаю брехнею?
Мені значно простіше змовчать
І присипати серце землею....
Як же важко, коли ти десь там...
Як же важко, коли ти зі мною...
Щастя грає незлічністю гам,
Та обходить мене стороною.
А знаєш.... Уже не болить,
Бо немає чому вже боліти.
І зовсім не хочеться жить,
І в*януть в очах мої квіти.
Ти з*явився в житті і утік,
А мене із собою не взяв.
Я лишуся в мовчанні навік:
Не змілось ніщо б якби й знав...
(11.10.2009)
Не щемить ні душа, ані тіло.
І кожна самотності мить
Не каже "чого ти хотіла?!"
Я вже не шукаю знамень,
Що вказують на почуття.
Вони всі для мене як день,
Що канув в минуле життя.
А знаєш - уже не болить,
А може воно й не боліло?
Чому ж не хотілося жить,
І серце від чого тремтіло?
Чому холодилася хров
І тілу сил не надавала?
Чому кожен день знов і знов
Я жити себе заставляла?
Чому на руці моїй шрам,
І чому я його так ховаю?
Чому в кольоровості рам
Тебе все одно уявляю?
І чому я боюся сказать
Ті слова, що вважаю брехнею?
Мені значно простіше змовчать
І присипати серце землею....
Як же важко, коли ти десь там...
Як же важко, коли ти зі мною...
Щастя грає незлічністю гам,
Та обходить мене стороною.
А знаєш.... Уже не болить,
Бо немає чому вже боліти.
І зовсім не хочеться жить,
І в*януть в очах мої квіти.
Ти з*явився в житті і утік,
А мене із собою не взяв.
Я лишуся в мовчанні навік:
Не змілось ніщо б якби й знав...
(11.10.2009)

воскресенье, 09 октября 2011
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
суббота, 08 октября 2011
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
1. Вы отмечаетесь в комментах.
2. Я в ответ называю три вещи, за которые вы мне нравитесь.
3. А вы в ответ – копируете этот флешмоб у себя.
2. Я в ответ называю три вещи, за которые вы мне нравитесь.
3. А вы в ответ – копируете этот флешмоб у себя.
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Ну нарешті... щойно прийшла з тренувань..... повний екстаз

......
нарешті-нарешті-нарешті все із себе виплюснула...... ой як мені добре.... добре-добре-добре
.....
хех, ми з Булькою виграли 2 батли із трьох))) непоганий результат)))))) особливо як для нас..... ммм.......... яка я рада-рада-рада....
(і іще я замовила собі MoveOnUp-овські штани, але поки про це нікому не казала
)




нарешті-нарешті-нарешті все із себе виплюснула...... ой як мені добре.... добре-добре-добре

хех, ми з Булькою виграли 2 батли із трьох))) непоганий результат)))))) особливо як для нас..... ммм.......... яка я рада-рада-рада....

(і іще я замовила собі MoveOnUp-овські штани, але поки про це нікому не казала


Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Безсонна ніч, як же це вже дістало...... і немає ніякої хорошої манги..... хоч бери і перечитуй Dog Style заново.... але ж і наревуся тоді, та і займе це годин 4-5 точно......... можна іще, звичайно, почитати Sex Pistols , але ж я її тільки на днях перечитувала..... і це теж займе годин 5...... хммм.....
ну, це все фігня. Чесно кажучи - боляче.... Боляче, коли хворієш три тижні, а нікому і діла до тебе немає. Так називаємі "друзі". Де вони, ті друзі??
Боляче, коли немає з ким поговорити. Наважуєшся щось сказати мамі, а вона тебе не слухає.... а потім іще і одражається, що ти не хочеш повторити усе іще раз........
Таке гадство...
І взагалі хочу завтра, тренування.... хочу нарешті розім*ятися, побачить Юру, і Бульку, і всіх-всіх.......еххх.....

ну, це все фігня. Чесно кажучи - боляче.... Боляче, коли хворієш три тижні, а нікому і діла до тебе немає. Так називаємі "друзі". Де вони, ті друзі??
Боляче, коли немає з ким поговорити. Наважуєшся щось сказати мамі, а вона тебе не слухає.... а потім іще і одражається, що ти не хочеш повторити усе іще раз........
Таке гадство...
І взагалі хочу завтра, тренування.... хочу нарешті розім*ятися, побачить Юру, і Бульку, і всіх-всіх.......еххх.....

пятница, 07 октября 2011
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Як же міняються люди за 2-3 роки....... Таке враження, що сама тільки вчора ліпила пасочки в дворі разом із моїм сусідом.... А сьогодні його побачила і чуть слюнями не захлинулася не задихнулася від несподіванки.... Спортсмен (футболіст), весь такий підтягнутий і підкачаний, блондин і взагалі......
так, стоп. він мене років на 3 молодший..... але....слюні сльози течуть від такої несправедливості......
хоча.... ой, круто побачити когось настільки гарного))))) хоча в моїй голові він все ж все рівно з*являється в образі того смішного малого......
нда..... я таказбоченка дивна - так би його і з*їла полюбила))) але.... він навіть неповнолітній..... ну то таке, просто роздуми про сусіда)

так, стоп. він мене років на 3 молодший..... але....
хоча.... ой, круто побачити когось настільки гарного))))) хоча в моїй голові він все ж все рівно з*являється в образі того смішного малого......
нда..... я така

Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
ААААА!! нарешті-нарешті-нарешті!!!!!
DELIA випустили новий EP!!!! еххххх... я в екстазі!!!!!..... хоча всього три пісні, але які)))))))))) ох, як шкода, що я не вмію вставлюти музику в дописи....еххххх..... ну, тоді хоча б кавер альбому))):

DELIA випустили новий EP!!!! еххххх... я в екстазі!!!!!..... хоча всього три пісні, але які)))))))))) ох, як шкода, що я не вмію вставлюти музику в дописи....еххххх..... ну, тоді хоча б кавер альбому))):

Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
ура-ура))) я відновила пароль!! дякую-дякую-дякую адміністрації))))))
і мене одразу заспамили. На дайрі.ру зустрілася із цим вперше... надмсь, і сюди вже ці сміттярі добралися.... еххххх.....

і мене одразу заспамили. На дайрі.ру зустрілася із цим вперше... надмсь, і сюди вже ці сміттярі добралися.... еххххх.....

среда, 05 октября 2011
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Сніг і вітер. Подих ночі
Десь між ними. Очі в очі.
Серця стукіт. Вигин тіла.
Два цілунки. Біла шкіра.
Темні очі й світлі очі
Зараз лиш одного хочуть.
Свічки поклик гасне поряд.
Тільки погляд... тільки погляд...
Жар у серці. Холод пальців.
Ніч безмежна. Двоє бранців.
Щастя грані. Тихий подих.
Посвист вітру. Долі спротив.
Свічка тане. Танець тіні.
Ніжний дотик. Руки сильні.
Стукіт в скронях. Тихі кроки.
Зовсім трохи... зовсім трохи...
Скрип підлоги. Губ тремтіння.
Важко стриматись. Невміння.
Дикий погляд. Очі й очі.
Сніг і вітер. Подих ночі...
Десь між ними. Очі в очі.
Серця стукіт. Вигин тіла.
Два цілунки. Біла шкіра.
Темні очі й світлі очі
Зараз лиш одного хочуть.
Свічки поклик гасне поряд.
Тільки погляд... тільки погляд...
Жар у серці. Холод пальців.
Ніч безмежна. Двоє бранців.
Щастя грані. Тихий подих.
Посвист вітру. Долі спротив.
Свічка тане. Танець тіні.
Ніжний дотик. Руки сильні.
Стукіт в скронях. Тихі кроки.
Зовсім трохи... зовсім трохи...
Скрип підлоги. Губ тремтіння.
Важко стриматись. Невміння.
Дикий погляд. Очі й очі.
Сніг і вітер. Подих ночі...
(10.03.11)

понедельник, 03 октября 2011
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Итак,
1. Оставьте комментарий ниже, где изъявите желание ответить на шесть моих вопросов.
2. Я задам вам шесть вопросов.
3. Вы поместите в свой дневник мои шесть вопросов со своими шестью ответами - честными и откровенными, иначе какой смысл?
4. Вы включите в запись эту инструкцию.
5. Вы будете задавать другим людям по шесть вопросов, когда они захотят быть интервьюируемы.
Мои вопросы/ответы

1. Оставьте комментарий ниже, где изъявите желание ответить на шесть моих вопросов.
2. Я задам вам шесть вопросов.
3. Вы поместите в свой дневник мои шесть вопросов со своими шестью ответами - честными и откровенными, иначе какой смысл?
4. Вы включите в запись эту инструкцию.
5. Вы будете задавать другим людям по шесть вопросов, когда они захотят быть интервьюируемы.
Мои вопросы/ответы

Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
воскресенье, 02 октября 2011
Спочатку боїшся, що помреш, а потім - що ні....
Я дуже-дуже здивована і трохи рада)))
чесно кажучи, не думала, що хто-небуть читатиме те, що я тут пишу.... адже це просто думки і крики душі.....
мабуть варто спробувати повикладати сюди які-небуть свої твори...... до речі вчора перечитала те, що писала в 14 років... так цікаво бачити про що я тоді думала))
загалом - творів ціла коробка, тільки не знаю чи варто їх сюди викладати.... можливо.
Це все було по-перше. Тепер по-друге....
По-друге, я не можу відновити свій пароль тут, тому щоб зайти на дайрі.ру доводиться сидіти саме тут... де я сиджу зараз. Чесно кажучи, це зовсім не зручно..... але адміни не хочуть відсилати мені на пошту пароль.
нда.... і іще мабуть по-третє: весь цей час я хворію, уже третій тиждень. Лежала в лікарні, хоч на день народження почувала себе більш-меньш.....
і мабуть один із моїх малюнків на закуску..... для ПЧ за те, що ви у мене є


мабуть варто спробувати повикладати сюди які-небуть свої твори...... до речі вчора перечитала те, що писала в 14 років... так цікаво бачити про що я тоді думала))
загалом - творів ціла коробка, тільки не знаю чи варто їх сюди викладати.... можливо.
Це все було по-перше. Тепер по-друге....
По-друге, я не можу відновити свій пароль тут, тому щоб зайти на дайрі.ру доводиться сидіти саме тут... де я сиджу зараз. Чесно кажучи, це зовсім не зручно..... але адміни не хочуть відсилати мені на пошту пароль.

нда.... і іще мабуть по-третє: весь цей час я хворію, уже третій тиждень. Лежала в лікарні, хоч на день народження почувала себе більш-меньш.....
і мабуть один із моїх малюнків на закуску..... для ПЧ за те, що ви у мене є

