я от думаю.... нахріна люди говорять, що люблять? і мені це абсолютно не зрозуміло. коли я кажу, що люблю, то це значить "справді люблю, цікаво як справи, хочу знати про все хороше і погане, якось допомогти, поговорити, розвеселити, розрадити, розповісти щось своє"...
а коли людині пофігу, що з тобою було весь день.... коли вона починає казати "що ти ведеш себе як істеричка" після дня мовчання з її сторони і моїх намагань поговорити хоч якось...
нахріна в такому випадку казати, що любиш. якщо в результаті і боляче мені, і винною опиняюся я.