Я чесно і відповідально роблю все, окрім того, що дійсно ТРЕБА робити... пинка мені! і болючого, аби він не забувався сьогодні-завтра....
Чесно і відповідально набирала в ворд своє писання (донабиралася до того, що в оці полопалися судини і взагалі майже нічого не бачила )... а вчора так навіть пописала далі! Нарешті мені прийшла думка як звязати те, що я вже написала, із тим, що в мене в голові (думка іще не втілена в реальність, але якщо я і надалі не займатимуся тим, чим треба, то може сьогодні і втілиться ).

Що іще? Ну ось змінила дизайн щоденника. Дофіга няшно, ну я поки що терплю.
Уже троє людей в очі мені говорять, що я няша. Також терплю. Пробую нею бути

Іще про інше.... один віршик усе відобразить (знайшла вчора в вк, але сподобався справді сильно):


Умирает любовь не от старости.
Ей другие симптомы близки.
Умирает любовь от усталости,
умирает любовь от тоски.
От любви, утомлённой величием.
Недоступности красок холста.
Убивает любовь безразличие,
убивает любовь пустота.