@музыка: Арктида - Активная линия

@настроение: аааааааааааа

@темы: крики души

Ехехе... не вийшло в мене познущатися ні над ким, крім себе. Фігово нагадувати собі про почуття від яких відмовилася задля блага іншої сторони.
Ууууу... майже рік пройшов, а я все іщ інколи сумніваюся. Мабуть, саме це і заважає рухатися далі. А іще страх. Страх, що все повториться... або страх, що краще вже не буде.
В теорії все просто супер - забути і рухатися далі, роблячи нові помилки і виправляючи їх. А от на практиці не все так просто. Погано, що немає такого перемикача "почуття/логіка"... Я б тоді зробила так, щоб він заскочив на позначці "логіка".

Загалом - сумно. Крім того я навіть не можу порятувати себе музикою, бо довелося здати телефон в ремонт, і іще 2 тижні чекати срок

@темы: крики души

Чи хтось читає що я тут пишу? Просто на моєму лічильнику показує 4 відвідувачів.... я розумію, що один із них - я. Але все ж лишається цілих 3. Це хто?

@музыка: Кошка Сашка - 40 секунд

@темы: флеш

Я прошла "Тест на сексуальность, сексуальны ли вы?"

ВАША СЕКСУАЛЬНОСТЬ - Результаты теста
сексуальность	15 (выше среднего)
эксгибиционизм	2 (отсутствует)
гомосексуализм	4 (отсутствует)
мазохизм	8 (средний)
садизм	2 (отсутствует)
полигамия	3 (отсутствует)
извращенность	9 (средняя)
анимализм	5 (слабый)
нарциссизм	5 (слабый)
вуайеризм	6 (слабый)
половой инстинкт	44 (сильный)

Пройти "Тест на сексуальность" здесь


Нда.... з кожним разом все гірше і гірше. хм.... все, і справді кінець. Більше не роблю нічого із того, що я роблю зазвичай останній рік. Якщо все так погіршується, то краще нічого вже такого не робити.
мазохізм же раніше був слабким, та і збоченість теж..... а нарцисизму взагалі не було...... погано

@музыка: Deform - Одна великая ложь

@темы: крики души, флеш

@музыка: Deform - Комья

@настроение: сум

@темы: крики души

Все так само гадсько, да......
Хоча хоч з Саньою уже легше. Хз чи ми колись вернемся на рівень попередніх відносин, але принаймні ми говоримо. Нда.... друзі. Одна назва. З Женьою взагалі нічого не ясно... І що його робити з цим всім???
Русі сьогодні не бачила. Тепер вона мене ігнорить чи що? На дзвінки не відповідає, на парах не з’являється...... Я нервую. Принаймні трохи. Треба не забути купити їй подарунок... Все ж третього свято. Якщо я забуду, вона сильно образиться..... А якщо вона образиться, я не витримаю цей клуб ображених......
Обідно за суботу. Мої збиралися йти в кіно, але мені ніхто так і не подзвонив. Хм, і що я роблю не правильно?? Не розумію.
Крім всього болить все тіло: ноги в синцях, синці на ребрах і коліно хрустить.... болять руки (особливо права) і фігово з вказівними пальцями. Такий то результат суботнього і недільного тренувань. Юра нас зовсім замучить колись..... Уже добре, якщо ми нічого собі не поламаємо з Булькою. Все ж старість - не радість, а ми років на 4-5 старші за інших в групі. Їм іще тягнутися і розминатися, хоча там уже є такі, що в 13 років дерев’яні як палки, бо потім це уже навряд вдасця змінити.

Загалом: настрій поганий, самопочуття іще гірше, завал на парах і абсолютно немає часу на малюнки про мангу я взагалі мовчу..... чи я ї колись домалюю.... хоч перший том.......

@музыка: Deform - Тени дожня

@настроение: гадство

@темы: ппц, гадство, крики души, тля, померти і не встати, що таке? я голодна!

Верь, что в небе солнце!
Знай, что я не рядом!
Боль сжигает тело!
Ты – зарази меня жизнью!
Deform

Сказав би хтось так мені........ не витримую я чужих почуттів. Не витримую. Завжди зливають тільки біль...... а мені його куди дівати, а?

поплакать би... але немає часу(с)

@темы: крики души

Я пришла к тебе с приветом,
Рассказать, что солнце встало,
Как оно прозрачным светом
Разбудить тебя мечтало.
Рассказать, как птицы пели,
Что давно звенят капели,
Что весна идет, а ты
Ждешь ее, а не весны.
Ты не жди ее, не бойся,
Улыбнись и успокойся.
Ведь пока ты будешь ждать
Время пропадет, а вспять
Не вернуть былых часов.
И закрывшись на засов,
Не уснешь от мук и горя,
И утонешь в этом море.
Ты скорее засыпай
И ее ты забывай.
А когда уже проснешься - жить по-новой начинай!
А когда начнешь ты жить,
Я прийду и, может быть,
Расскажу, как солнце встало,
Разбудить тебя мечтало....

@настроение: спать и кушать!!

@темы: крики души, стихи, стихи мои

... коли в друзі додається колишня дівчина колишнього хлопця, яку я крім як ізза нього і не знаю і з якою я лише раз говорила з її ініціативи.....

в цьому точно якийсь підкол є

@музыка: Delia - Відрада

@настроение: заплуталась

Проходили з релігієзнавства буддизм на цьому тижні. З усіма його реінкарнаціями і кармою. І подумалося мені сьогодні:не хотіла б я бути в наступному житті рибою (карасем, наприклад). Все таки смерть у них жахлива.
Отак уявити собі:
Живете собі усе життя в якійсь теплій водоймі. Можливо намагаєтесь втекти від хижаків. Це у випадку, якщо вас не штучно вирощують. Живете собі і все у вас добре. Ну, максимум, паразити дістають, але це не так уже і страшно загалом. Можливо, навіть встигаєте відкласти ікру і завести дітей. А може і ні. А потім, одного прекрасного дня, вас витягають із цього теплого середовища і поміщають в якесь дивне середовище без води, а відповідно і без такого необхідного для життя кисню. В кращому випадку на тілі залишаються рани від сіток, в гіршому - дірки в середині від сталі холодного гачка. А потім ви все ж потрапляєте у якусь воду. Вона каламутна і брудна, в ній замало кисню і забагато таких самих як ви. Але це рай порівняно з кількагодинним перебуванням на повітрі. І якщо ви іще не здохли, а карасі можуть перебувати на повітрі до шести годин, то все, що було досі лише квіточки порівняно з пеклом, яке буде далі. Вас купують, кладуть в пакет з кільканадцятьма такими самими як ти. Вам іще тісніше, ніж було досі. Але тепер у вас немає навіть тої каламутної води, що була досі. О, а той, що знизу - твій дядько. До речі, він уже помер. Поряд - чотириюрідний брат, ледь живий, але намагається дригатися в надії втекти з цього задушливого полону. Це - пекло? Ні. Це іще не пекло в порівнянні із тим, що буде далі. Вас приносять додому і тут починається найгірше: знімання луски. О, ніхто вас не вбиває, що ви. Тільки знімуть луску. З живих. Це як здерти шкіру, тільки болячіше. Ви будете звиватися від болю і все ще намагатися втекти. Звичайно, якщо ви іще живі, а не померли від больового шоку. Далі вас відкладуть в миску. Під вами буде купа таких як ви, а згодом і над вами буде така ж купа. Правда, частина з вас уже буде мертвою. І якщо вам пощастило вижити до цього моменту, то вам сильно не пощастило. Далі Вони візьмуть ножиці і повідрізають вам плавники і хвіст. Іноді зачіпаючи тіло. Скинуть вас іще в одну миску, де так само під вами і над вами будуть лежати мертві і живі ваші далекі і близькі родичі. Далі вам відріжуть голову і витягнуть нутрощі. Вимиють. Посмажать і з'їдять. Але ви цього вже не відчуєте. Ви помрете. Коли вас виловлять. Або коли будуть нести додому в пакеті. Або коли вам знімуть луску. Або коли відріжуть плавники. Або коли відріжуть голову. Ви помрете. Страшною смертю. Але перед тим ви, можливо, подумаєте: "що я такого страшного зробив у цьому або попередньому житті, щоб заслужити таку смерть?". І не знайдете відповіді. Все ж таки ви риба.

Не хотілося б стати рибою. Це жахливо. Хоча я і не вірю в буддизм. Але така можливість дуже лякає. Дуже.

@музыка: Deform - Мертвая Романтика

@настроение: філосовське

@темы: смерть, крики души, буддизм, бред